Штрафні кидки

 

Закріплення техніки штрафних кидків

             Штрафний кидок – це можливість, яка надається гравцю набрати одне очко кидком у кошик без поміхи, з позиції – за лінією штрафного кидка та в колі.          

                   Серія штрафних кидків – це всі штрафні кидки, у результаті наказування за один фол.

                   Ключова відмінність штрафного кидка від інших ігрових кидків – розміщення стоп гравця по одній лінії, переміщення тіла вперед, концентрація уваги на одній специфічній цілі у кожному кидку, затримки у вихідному положенні для кидка та встановлення деякого «ритуалу». Кидок має бути виконаний під час контрольованого напруження – не зовсім послаблена, але й не зовсім напружено. Стопа з боку руки, яка кидає, плече, кість і м’яч знаходяться в одній вертикальній площині з кошиком. Розміщення стопи, однойменній руці, яка виконує кидок, повинно бути кожний раз в одному й тому ж місці, та стопа - має бути спрямована на кошик, або злегка вліво від лінії, що перпендикулярна лінії штрафного кидка.

                   Існують декілька способів виконання штрафних кидків:

а) двома руками знизу;

б) двома від грудей;

в) однією від плеча (самий розповсюджений спосіб).

                   Самий простий спосіб – штрафний кидок двома руками знизу. Приціл – у точку над переднім краєм кошика. Співвідношення згинання ніг та маху руками дозволяє легко регулювати кидок, щоб м’яч завжди пролітав одну, і ту ж саму відстань. Перед кидком гравець має розслабитися: опустити руки, 59 та глибоко вдихнути, готовившись до наступного кидка. Уважно подивитися на ціль. Кидок потрібно виконати спокійно, не поспішаючи, затративши на нього близько трьох секунд. Найліпшою стійкою вважається та, при які ноги злегка зігнути у колінах, а ступні знаходяться на ширині плечей. Тулуб та руки під час кидка, немов тягнуються до кошика. Кидок закінчується рухом кистей та пальців. М’яч випускається з рук в момент, коли він досягає рівня очей гравця.

                    Інші способи виконання штрафних кидків: від грудей та кидки однією рукою – по техніці виконання мало чим відрізняються від звичайних кидків.

                   Важливість оволодіння технікою штрафного кидка полягає в тому, що, з одного боку, він має самостійне ігрове значення (кількість влучень із штрафної лінії складає значну частину від загального рахунку гри), з іншого боку, навичка виконання штрафних кидків є основою для формування всього комплексу рухів, які використовуються баскетболістами для кидків у кошик. Визначне значення для виховання снайперських якостей баскетболіста має початковий період навчання, в котрому вирішуються питання початкового навчання техніці кидка. Так як, результат гри частіше всього вирішується на лінії штрафного кидка, час, який потрачено на вдосконалення штрафних кидків, ніколи не буде зайвим. Тим паче, що вдосконалювання штрафних кидків потребує багато часу.

           Вправи для навчання та вдосконалювання техніки штрафного кидка:

 1. Розміщуються по три гравця. Кожний гравець виконує по два кидки, потім міняються місцями. Якщо «перший» штрафний кидок влучив у кошик, гравець одразу виконує другий. Якщо ні, одразу відбувається зміна гравців.

 2. Змагаються п’ять трійок. Коли трійка заб’є шість разів поспіль, гравці подають сигнал, та трійки міняються кошиками. М’яч має залишатися на лінії штрафного кидка.

 3. Змагаються команди по п’ять гравців. Те ж, що і у вправі 2, але зміна кошиків відбувається після десяти забитих кидків поспіль